Сніги метуть. У вікнах біле мрево.
Антени ловлять клаптики новин.
На білий вальс запрошую дерева,
на білий вальс вітрів і хуртовин.
Хай буде сніг, і музика, і вечір.
Хай серце серцю сплачує борги.
О, покладіть гілки мені на плечі,
з мого життя пострушуйте сніги!
Я вас люблю за те, що ви дерева.
Що ви прийшли до мене, що ви тут.
Зима стоїть, скляна і перкалева.
Метуть сніги. Сніги метуть, метуть...
© Ліна Костенко
(Снега метут. На белых окнах — мрево.
Антенны ловят сводку новостей.
На белый вальс я приглашу дерева,
На белый вальс под ветер и метель.
Пусть будет снег, и музыка, и вечер.
Пусть сердце сердцу выплатит долги.
Мне свои ветви положи на плечи
И снег стряхнуть мне с жизни помоги!
Я вас люблю за то, что вы — дерева.
Что вы пришли ко мне, что вы — вот тут.
Зима вас одевает в ткани снега.
Метут снега. Снега метут, метут...)
Л. Костенко еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2