Л. Костенко - Ті журавлі і їх прощальні сурми... | Текст песни

• Тексты песен
• Л. Костенко
• Ті журавлі і їх прощальні сурми...

Ті журавлі, і їх прощальні сурми...
Тих відлітань сюїта голуба...
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.

Сумна арфістко,- рученьки вербові! -
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.

Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.

© Ліна Костенко

[Тех журавлей прощальный голос трубный
Под голубой сюиты тот мотив ...
Осенний дождь натягивает струны,
Перебирают струны пальцы ив.

Печальная арфистка, руки — ивы
До самых плеч укутаны в туман,
Исполни мне любовные мотивы
Те, без которых холодно словам.

Исполни мне осенний плач калины,
Сыграй мне всё, что я тебя прошу.
Я не скрипичный ключ, а журавлиный
Тебе над полем в небе напишу.]