Двадцять перший на схіж ешалони,
З награбованим хлібом вагони,
Люди голод, Червона чума,
Ні, прощення такому нема.
Мамо, мамо дай хоч крихтинку, (2)
Дай мені, дай мені хоч соломинку, (2)
Плаче, плаче дитина голодна, (2)
Мамо, мамо чому ти холодна. (2)
Тридцять третій - безлюдні поля,
У скорботі німіє Земля,
Стиглий колос у полі чорніє,
Україна від голоду мліє.
Приспів.
Сорок сьомий холодна зима,
Ні окрайця у хаті нема,
У кутку посивіла дитина,
Пухне з голоду уся Україна.
Приспів.
Лариса Кваріані еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2