Шоколад тепер їм тільки плитками, тижні - вимірюю плівками. Руки поволі розкидую теплими снами на молочні подушки. Заливаю спину крохмальними ріками і цілую тебе ніжно за вушком. Вкотре,знаючи відповідь, мов ненаситна,запитую: -Який термін придатності у слова "вічність"? Мабуть,доти...поки ти мене любитимеш! Палко,одержимо,нестримно міцно. Зацукрилась словами,ними ж злиплась, ніби перетинка між язиком і піднебінням. Я народилась у липні,коли цвіли липи, їх оберемками виривали з корінням засмучені люди,щоб напитись чаєм "липовим"...Несправжнім? Лікувати ним депресивні простуди, полоскати горло істеричними криками. -Який термін придатності у слова"завжди"? -Яке відображення у "багатоликості"? -Яка брехня приховує "правду"? Прожити б ще одне життя...Заради єдиного вдалого фото. На ньому спочатку тільки ти і я.А згодом-просторий будинок,діти, лабрадор,руде кошеня й привітні сусіди навпроти.