Треба викорінювати тебе зі свого життя різко і болісно ніби брови смикаючи
Здивувався? Не дивись так на мене з мордочки тигра що висить над комп*ютером Тебе забагато у моїй квартирі.
Так! Тебе забагато у моїй квартирі. В цьому приміщенні відчувається твій погляд та запах тому мені не страшно жити одній
Минулого разу ти певне домовився зі стінами Ніколи не бачила у них рота та підозрюю що це розетки що гіпнотизували мої пальці у дитинстві
Стіни звітують тобі коли розмовляю із хворими мною хлопчиками по скайпу саме тоді починаєш дзвонити
Стіни звітують тобі коли роздягаюсь одягаюсь переодягаюсь скидуючи шкіру жаб*ячу саме тоді починаєш дзвонити
Повставляю ватки у тріщини їхніх вух розмалюю маркером шпалери їхніх очей можливо перестануть зраджувати мене чи хоч трансляції твоїх погляду й запаху позбудусь
Тебе забагато у моїх текстах Навіть у цьому поставив автограф дев*ять разів
Зміню тебе (десять) на нього того що освідчився мені у коханні зі сцени того що пише і дивиться того що хворий
А ще забагато снігу яким до вчорашнього дня плямкали чоботи тепер вони запивають водою
Сніг зникає танучи А якщо і ти розтанеш і зникнеш? Тоді я помиратиму одинадцять разів…