Зима поховала усіх, хто ще пам'ятав наші імена, Над містом нависли хмари й мости, Спина десь дала тріщину й нескінченнно болить. А ти? Як ти? Ціни на наше супер-легке пальне вдвоє зросли, Я продовжую обіцяти собі ніколи не вживати морфій. Я цього року не плакала - Я виросла сильним й жорстоким солдатом (дякую нашим зрадам). А ти? Як там ти? Мій телефон приймає півсотні вхідних за добу. Я розмовляю нижче на дві октави. Я перманентно викреслюю зі списків контактів усі підстави, зради, криві й непрозорі погляди, У плеері замість басів - біти. А ти? Як тепер ти? Троє з моїх знайомих поетів померли. П'ятеро перестали писати, змінили ніки і номери. Я зараз думаю, що краще би я тебе вбила одразу, бо лише ти вартий смерті. А ти? Як думаєш ти?