У тебе ж є жінки, до яких ти липнеш...не від того, що солодко-а від бруду
...іноді рветься на шматки, пітніє інсультами, коли швидко бігаєш і коли вушна раковина, мов приймач, ловить солоні, черстві хвилі зі станції, де тільки одна покинута колія... "Такою ти мені непотрібна". Якою...слухняною, тихою, здібною? Бачиш вивіску і не заходиш до кав'ярні. Плутаєшся довгими колами, вибираєш числа для розмов і чомусь завжди парні... Одягаєш на себе красиве, смачноготуєш, пахнеш вишнями...а все що? Все марно.
У тебе ж є жінки, до яких ти липнеш...не від того, що солодко-а від бруду. Вони намотують твої нерви на палець і різко смикають, виїдають тебе з середини, словами грішать, забивають свідомість криками. Ти цілуєш їх просто в губи, а зі мною цілується твоя душа.