Леона Вишневська - хвилювати,а не хвилюватись. | Текст песни

• Тексты песен
• Леона Вишневська
• хвилювати,а не хвилюватись.

Долоні переплелись за столиком
у самому серці кав'ярні. Він витягав з неї поглядом
тишу, а вона топилась кулькою фісташкового морозива
від гарячих подихів на блюдці.
Його слова по кишенях мнуться, а у її сумці ховається правда,
надто відверта, гола.

Там декілька фото дитячих посмішок, квиток на
останню електричку та вимкнений телефон,
щоб не пам'ятати минуле.

Він торкається її стегон і цілує шию, як звично.
Самовпевнений, кримезний, трохи сутулий,
потирає зап'ястя, яке муляє швейцарський годинник.
У нього в думках майже бордель, він заїдає совість м'ясом.
Кудись вкотре зникає почуття провини.
Вона каже, що він невиправний цинік, а йому байдуже.
В нього на неї завжди не вистачає часу.

І навіть секс у них все частіше схожий на бійку,
ліжко як ринг. Тіло в синцях й гематомах.
Одне одного міцно затискають в обімах, не відчуваючи не те,
щоб болю, навіть втоми.

В нього ж є інші, якими він обожнюваний так, наче ідол в язичницькому храмі.
Тому спокій у їхньому домі давно вже разом з її слізьми до канави стік.
Вона зайде в кімнату, торкнеться губами дитячих повік,
наче нічна примара.
-Мам, а коли повернеться тато?
-Тихо, маленька. Спи. Мабуть, незабаром.

Леона Вишневська еще тексты