А вже смерть та по дворі ходить, А вже потихеньку до мене приходить, Та все потихеньку, та все помаленьку До мене приходить.
Діти мої, квіти мої, не пустіте смерти, Та не дайте мені вмерти. А вже смерть та по сінях ходить, А вже потихеньку до мене приходить, Та все потихеньку, та все помаленьку До мене приходить.
Діти мої, квіти мої, не пустіте смерти, Та не дайте нені вмерти, А вже смерть та по хаті ходить, А вже потихеньку до мене приходить, Та все потихеньку, та все помаленьку До мене приходить.
Діти мої, квіти мої, не пустіте смерти, Не дайте мені вмерти.