Шарп грав з вікна На повну мощь "ла-ла-ла-ла". А ночка тьомною була, З роботи йшов додому я.
А в тим окнє Стояла вумен о-ля-ля. В халаті "Бурга-модерн", Я й описать не годен.
І папироска довга В її губах диміла. А я, як вкопаний, стою, Не отривая глаз, всьо жду.
Коли волшебним жестом, Рукой, как будто в даль маня, Ти, окрильонна чувством, Бичок в окно швирньош в меня.
Бац! Бачу: йдьот До неї фраєр: тьоп-тьоп-тьоп. У "Торшен-Адідасі", З шампанскім, лясім-трясім.
Так! Пружиніщу В своєй груді у-у-у-у. До него ти біжала, І двери відкривала.
Я рвав, мітав і зазирав, Як він окурок той забрав, І осушив вина бокал. А потім я побачив Таке, що аж сі встрашив. Уверен, що журнал "Плейбой" За той сюжет дав би ой-ой..
Він ніжно цілував її губи... Від задоволення вона міцно стіснула ногі... І зламала йому окуляри!