Лесь Подеревянский - Йоги | Текст песни

• Тексты песен
• Лесь Подеревянский
• Йоги

Йоги
Дійові особи

Піонер Серьожа, йог.
Василь Петрович, йог.
Боріс Глєбович, друг Василя Петровича, йог.
Лазарь Германович, кандидат в йоги.
Зульфія, хатня робітниця.
Карпо Герасимович, гамасєк.

Дія відбувається в квартирі Василя Петровича.
Дiя перша.

Кімната Василя Петровича зроблена з мореного дуба. В ній красиво розташовані гарнітури з червоного дерева. Посередині стирчить рояль “Беккер”. На ньому лежать ананаси. Василь Петрович і Борис Глєбович стоять посеред комнати на голові. Трохи далі, на гарному арабському пуфіку в позі “лотос” сидить піонер Серьожа і ковтає бінта. Всі вони без штанів. Тривала тиша, під час якої чути ковтки піонера Серьожи.

Василь Петрович (стоячи на голові, до Серьожи). Скільки?
Серьожа. Півтора метри.
Василь Петрович. Ще двадцять сантиметрів проковтни, Серьожа, і на согодні досить.
Боріс Глєбович (стоячи на голові). Василь Петрович, де ананаси брав?
Василь Петрович (стоячи на голові). Де брав, там нема.
Серьожа. Я вже проковтнув, Василь Петрович, що тепер робить?
Василь Петрович. Тепер сиди.

Серьожа сидить, Василь Петрович і Боріс Глєюович стоять на голові.

Боріс Глєбович. У мене вже в голові свербить.

Двері відчиняються і входить Лазарь Германович.

Лазарь Германович (стучить во відчинених дверях). Тук-тук-тук, можні до вас?
Василь Петрович. А, Лазарь Германович. Заходь, не соромься.
Лазарь Германович. Мені казали, що у вас тут, як у Африці. Йоги, ананаси, таке інше.

Нервово регоче і потирає руки.

Василь Петрович (прицмокує язиком). Уци-ци-ци, а що ще буде, Лазарь Германович! Он лишень знімайте штани і ідіть до Серьожи, він вам покаже.

Лазарь Германович слухняно виконує накази Василя Петровича.

Серьожа (з бінтом у роті). Перш за все, шановний, станте рака, йога любить прану.
Боріс Глєбович і Василь Петрович (регочуть, стоячи на головах). Авжеж, авжеж.

Входить Зульфия з мітлою в руках і заходиться прибирати кімнату. Вона чимось незадоволена.

Зульфия. Знов ця хурда-мурда.
Боріс Глєбович (до Василя Петровича, пошепки). Василь Петрович, а ну лишень давай з Зульфії паранджу здеремо.
Василь Петрович (зухвало). Нехай носить. Азія!

Обидва регочуть. Весь цей час Лазарь Германович марно намагається стати рака.

Василь Петрович. Харош, Лазарь Германович, прана вся через жопу вилізе.
Боріс Глєбович. Га-га-га-га (регоче).
Серьожа. Василь Петрович, Боріс Глєбович, покажіть йому, бо я вже невзмозі, я ж іще хлопчик.

Боріс Глєбович, Василь Петрович, піонер Серьожа стають рака, вишикувавшись у шеренгу, сраками до дверей.

Василь Петрович (до Зульфії). Зульфія, ти теж вставай.

Зульфія кида метлу і теж стає рака. Всі стоять мовчки. Тіки Боріс Глєбович регоче.

Василь Петрович. Мовчи. Хай прана іде.

Всі стоять раком. Двері відчиняються і входить Карпо Герасимович – гамасєк. Він бачить на полу жопи, а на роялі ананаси.

Карпо Герасимович. Ха. Оце й тобі і на!

Карпо Герасимович бере ананас і починає його їсти. Потім спльовує шкарлупки і знімає штани.

Лазарь Германович (боягузливо). Ха, а чули, а десь щось грюкнуло.
Василь Петрович. То, мабуть, прана прийшла.

Завіса.

Лесь Подеревянский еще тексты