Діва Сина колисала І добра Йому бажала На усе, на усе, На усе життя. Обійняла головочку: Ти засни, засни, Синочку, І поцілувала ніжно Вуста.
Ти – ж моя надія, Плоть моя і кров, Ти – моя найбільша, Найвища любов! Вітер зорі вже колише, Навколо тиша, Падає з неба сон...
Діва Сина колисала, Вже тоді Вона все знала, Що Йому, що Йому Готує життя. Обійняла головочку: Ой, якби ж Ти, знав, Синочку, Ти – не просто Син мій, Ти – Боже Дитя.
За гріхи людській Пролиєш свою кров. Ти для всіх найбільша, Найвища любов! Вітер зорі вже колише, Навколо тиша, Падає з неба сон...
Ти – ж моя надія, Плоть моя і кров, Ти для всіх найбільша, Найвища любов! Вітер зорі вже колише, Навколо тиша, Падає з неба сон...