Шелестит в вышине пышной кроной своей, Будто шепчет задумчивый лес, В умиленьи души прихожу я в восторг, Как всё чудно создал Наш Творец.
Подними взор свой ввысь, улыбнись восходящему солнцу, Слышишь крик журавлей?-Славь Творца, что имеешь ты слух. Жизнь даёт нам Христос у креста, чтобы видело серце, Чтобы пела душа, даже если ты слеп, нем и глух.
И тревожимся мы, что не всё, как хотим, И погода не радует нас, Верь, Спаситель могучей рукою своей Первозданный Эдем воссоздаст!
Лист увядший упал, цветом будто закат, Слышны грома раскаты вдали, И по креше дождя капли громко звучат, Чтоб открыть людям Бога любви.
Творець (Український варіант)
Гомонить в вишині гарним, рясним гіллям, Мов шепоче замріяний гай, Світла велич свята надихає мене, Цю красу Бог створив, пригадай.
Очі вверх підведи, посміхнись друже сонцю, що сходить, Чуєш спів журавлів?,- Богу дякуй, що ти не глухий. Нам життя дав Христос на Голгофі, щоб бачило серце, Щоб співала душа, як не чуєш, сліпий і німий.
Ми турбуємось часто, що все йде не так, Навіва непогода відчай, Наш Господь повернеться, правиця Його Нам поверне омріяний рай!
Листя впало, немов багряниця лежить, Гуркіт грому вже чути здаля, А чи Бога –Творця, що у славі прийде, Вже готова зустріти земля?