Мій коханий, синьоокий, ти спитай у гір високих, Ти спитай про мене в лісу і звільни мене. Мій коханий, синьоокий, ти спитай у рік глибоких, Ти спитай про мене в квітів і звільни мене, Мій милий!
Як спитаю я у неба – зорі заздрять вже про тебе, Про кохання повні скрині і красу твою.
Мій любий!
Як в людей мені питати: чи мені тебе кохати? Ти не слухай, що ніколи не знайду тебе!
Мій соколе, синьоокий, ти спитай шляхів широких, Ти спитай про мене поля і звільни мене!
Через гори і рівнини, через ночі через днини, Я іду до тебе мила, щоб знайти тебе!
Мій милий!
Скаже місяць все про тебе. Він сховає сонце й небо, він закриє степ і гори – не знайду тебе. Мій милий!
Як спитаю я у неба: хто мене сховав від тебе? Я з відчаю світ підпалю, щоб знайти тебе!
Скаже місяць все про тебе. Він сховає сонце й небо, Він закриє степ і гори – я знайду тебе!