Дехто каже, що нема кохання в світі, Що не може бути неба в оксамиті; Що ранкове сонце спеку нам приносять, І лиш сердце холодять ранкові роси, І лиш сердце холодять ранкові роси...
Приспів: Ні, не вірю я, що птах літа безкрилий. Не може бути без густої хмари зливи, Не оживе завітна мрія без вітрила, І без пісень дівоче серце нещасливе. Не, не вірю, що людина без польоту Зуміє вмить коня <у вихори> спинити І чаклуванням одвести чиюсь турботу, І з першим поглядом безмежно полюбити.
Дехто каже, срібний місяць будить ночі І не можуть розмовляти людські очі; Що калина не цвіте весною зроду, Сміх веселий каламутить чисту воду, Сміх веселий каламутить чисту воду...
Приспів.
Дехто каже, що нема кохання в світі. Дехто каже. Дехто каже. Дехто каже, що нема кохання в світі. Дехто каже. Дехто каже. Дехто каже...