Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.
Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли вітражі.
І як ми будем, як тепер ми будем?!
Такі вже рідні, і такі чужі.
Ця казка днів – вона була недовгою.
Цей світлий сон – пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! –
Воно лишилось на усе життя.
Ліна Костенко еще тексты
Другие названия этого текста
- Невiдомий - Я дуже тяжко Вами відболіла (Л. Костенко) (0)
- Ліна Костенко - Я дуже тяжко вами відболіла. (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1