Біля озера у лісі сон-трава цвіла, А зозуля рахувала знов комусь літа, А сопілочка співала пісню про весну, І збудила та сопілка мавку лісову.
Приспів: Лунала музика весни І розквітали в небі зорі, Коли на щастя чи на горе, Свою любов зустріла ти! Лунала музика весни!
А сопілочка співала пісню про любов, З неба зіронька упала, спалахнула кров, Зоряним вінком світились в косах світляки І в весільний дзвін дзвонили в лісі солов’ї.
Приспів
Та було недовгим щастя, бо пройшла весна, На вербу перетворилась мавка лісова І тепер роса, мов сльози, падає з гілля, А душа, немов сопілка, про любов співа.
Ой, сопілочко, сопілко, веселіше грай, Ти збуди веселим співом весь наш рідний край, Де в лісах, степах, озерах рідної землі Завжди будуть поряд жити дійсність і казки.