З даля вiд ґвару (В. Морозов і батяр-бенд "Галичина")
З даля від ґвару, міста і барів, Гет за руґатков є шинк "Під Кратков". Шинкар не фраїр, на кредит дає, Чи хто заплатит, абу туж ні. Музика цюхра файні штаєри, Вальчики кляві такі жи страх. Там у неділю танчать фраєри І файні панни іванять всі:
Приспів: Чи панні вальса хочесі? То яз да, крутимосі! За вальчик дам житє своє, То не каж, панно, мі нє. Коли за паров пара мчит, То іну вочи ми сліпит. Фурда, фокстроти і танґ півоброти, Бу вальс тільку бавить мене. Спусти трохи з тону, набери фасону І гуляй крутитисє.
Ариштукрація завжди сі збира, Фуня стругає, носа задира. Гасає Тоньку з свойов Карольков, Є Манька Сьліпку і ї' пітольку. Ту прийшли з парку два фаєрмани, Валєнтій Цюмай? Але де він? В тихім куточку у кінці залі Тисне до себе овоч заказаний І так балака в ушко їй: "Шо би сь хотіла, ангеле мій? Я тобі дав би житє своє І сирвулатка в мене є". "Та брикай, фраїр, відвали!" - Відбрила скромно му, А пан Валєнтій, тим словом підтєнтий Як сі на ноги зірве, забрав манелі, Сказав: "Ангеле, не хочеш сі грати, то нє".