В мене закипає чайник на плиті. За стіною знову сваряться мої батьки. Брат в сльозах, бо знову вчить урокі. Вдягаюсь, відчуваю колючий светру дотик.
Поки життя до мене добре - вільні дороги. Допоки порохом на віки не осяде морок. Брат, зупини мене від пустих слів у небо. Зупини знов наливши лімончеллу.
Одна тенденція на всі часи. Вона порвала моє серце на вісім частин. Я вірю в те, що хочу вірити. Навіть не намагайся якось ти це змініти.
Танець останніх двох. Я буду одним із них. Я буду існувати, поки мій голос не зник. Поки торкатимусь неї холодними долонями. Поки буду ходити паралельними коліями.
Беручи за роги рогату худобу, Виводячи її на чисту воду. Коди кодуємо. Своїм братам салам. Привозальний Запис дав змогу нам, Щоб показати вам всім.
Суспільним поглядам на перкір. Коли скормив вже скинуті всі якорі. І рух ше свій застопорив. Напарив рим я сходу. Я з заходу і хопу даю ходу.
Барви мого буття заквітли мальвами. Я з України, брачо. Тому і не під пальмами. Моя фортеця Волині не була скорена з давніх часів і до нині. Немає рівних в цілім світі для цієї гордині.
Цінуй те, що маєш, бо маєш це від Бога. Зрозумєш, та пізно. Біда біля твого порога. Не Каліфорнія лайф - суворі свори Луцька. І ким ти став. Озирнись. Суцільна маячня.