Сніг розтане. Вода буде текти по рукам. Поки ручка в руках, буде земля під ногами. Як в небі білі лебеді, душа летить З думками тих, чий голос не зник.
Сніг розтане. Вода буде текти по рукам. Поки ручка в руках, буде земля під ногами. Як в небі білі лебеді, душа летить З думками тих, чий голос не зник.
До мене знову муза в гості прийшла, Хоча на неї не чекав. Нею вже все написано, я ще й не починав. Криві слова кривим почерком начертав.
На білому фоні перейдена біла черта. Вибрав не ту, чи вона та. Адже її очі там - в рядках, що я писав. Її вже відпустив, чи ще не відпускав.
Назви нас ніким. Залиш мене німим. Розжени закривший очі дим. Рима в небо злетіла мов птах. Сніг розтане. Вода буде текти по рукам.
І ти не помилився брат. Я банчу найками. Взуттям і чаєм, одежою і парками. Заварений у цьому ділі не перший рік уже, Але ж то жити треба, щоб повним був фужер.
Люблю романтику,спостерігаючи ажіотаж. Але пильно вартуй, кому свою душу віддаш. Вже вихід скоро. В майбутнє йду. Накину камуфляж. Це мій кураж, моя парафія. Ти не знайдеш у цілім світі такого ж як і я.
Я знаю що робити. Сам собі на умі. Бувало нічим крити та я спіймав синицю у своєму вікні. Маю маленьку мрію і слабкість до яскравого взуття. Люблю ще маму й татка. Вона така єдина в цілім світі - моя сім'я.