Чи коли хто-небудь бачив, З неба як паде зоря? Я подумав: небо плаче, А вона – його сльоза. Ти підеш на захід сонця, Ти побачиш ночі тінь І під небом – тим, що плаче, І під небом – тим, що плаче, Я почую голос твій Я почую голос твій Я почую голос твій Я-а-а...
Залишаються на небі Ці сльозинки і завжди Будуть люди їх шукати, Як шукали я і ти. І багато їх знайдеться, Серед них буде моя, Тільки небо далі плаче, Впаде ще одна сльоза і Я почую голос твій Я почую голос твій Я почую голос твій Я-а-а... Я почую голос твій Я почую голос твій Я почую голос твій Я-а-а...