Привіт! Ти як там? Пам'ятаєш й досі як ми зустрілись... вальс у центрі міста? А нашу надто ранню пізню осінь? Я також не забув про тебе, звісно.
Ти з тої миті зовсім не змінилась. Та ні, ще красивішою ти стала. У мене інша? ні, не появилась. Мені було тебе безмежно мало...
Питаєш як я? Начебто нормально. Навчання. Скоро сесія і заліки. Знайшла роботу? Як це й не банально, та твої очі знову як ліхтарики... Ти закохалася? Я радий! Справді радий! Інакше й не могло насправді бути. У тебе вади? хах... та звідки в тебе вади? Я їх не встиг нажаль чомусь відчути...
Спішиш? тебе чекають? що ж бувай! Ти час від часу перечитуй мої вірші... Дзвони якось! пиши! не забувай! А я тебе чекатиму всю вічність...