Ти кличеш – і відразу віддаляєш, Остудиш опік льодом – і зникаєш. Я так і не відчув, чи ти кохаєш, Але ти знову вибрала мене. Я хочу бачити тебе, торкатись, Боятися, щоб раптом не зірватись, Любити, вірити, не сумніватись. Між нами щось існує неземне.
Приспів:
Душа розбита знову, наче скло. Давай повернемо все, як колись було. Не розірвати нитку почуттів, Усе життя з тобою бути я хотів.
Камінням гострим нам дорога вкрита. Була самотність важко пережита. Тебе не зміг із серця відпустити. Відчую я твоє серцебиття. Зі мною ніби боряться дві сили, Під тиском пульс напружений рве жили. Ми втратили, знайшли і зупинили… Хай буде, як підказує чуття.