Ми відкладали все на потім і на завтра І це була не дружба й не любов. На це була у нас з тобою різна правда Серед обставин, днів, подій, розмов.
Без тебе важко і з тобою неможливо… Я сам себе прирік на діалог. То ти як літня спека, то холодна злива. Ми вже й не звикли жити без тривог.
Приспів: Я знаю, ти любиш, я знаю, чекаєш, Без мене згораєш, та знаю, прощаєш. Я знаю, ти любиш, мене відчуваєш, І де б я не був, ти про мене згадаєш.
Я відпустив тебе на волю політати: Зручнішим був би інший, а не я. Всіх зустрічей, дзвінків хотів я уникати, Та бачити бажав хоча б здаля. Без тебе важко і з тобою неможливо… Я сам себе прирік на діалог. То ти як літня спека, то холодна злива. Ми вже й не звикли жити без тривог.