Як почали нас музики до танцю просити, — Поставали ми у коло — нас не зупинити! Лиш одна дівчина гарна з нами не танцює, Всі її у коло кличуть, а вона й не чує.
Скрипка нас у танець кличе Золотими голосами. Ой дівчино-чарівнице, Чом ти не танцюєш з нами?
А та скрипка красно грає, Солов’їний голос має… Жваві, хлопче, в тебе пальці, Запроси мене до танцю!
І вже наші музиканти без одного грають, Бо своєму скрипалеві весілля справляють. Знову танці, знову танці, й знову біля хати, Стала друга дівчинонька, не йде танцювати.
А сопілка в танець кличе Золотими голосами. Ой дівчино-чарівнице, Чом ти не танцюєш з нами?
Та сопілка красно грає, Солов’їний голос має… Жваві, хлопче, в тебе пальці, Запроси мене до танцю!
А чому-то музикантів залишилось мало? Бо вже скрипку та й сопілку весілля забрало. Вже лиш тільки цимбалистий струнами туркоче І танцюють всі дівчата, лиш одна не хоче.
А цимбали в танець кличуть Золотими голосами. Ой дівчино-чарівнице, Чом ти не танцюєш з нами?
А цимбали красно грають, Солов’їний голос мають… Жваві, хлопче, в тебе пальці, Запроси мене до танцю!