Твої кроки мій забрали спокій. Ти від мене йдеш в оссіню ніч. Я ж у мріях біля тебе знову Хвилями торкаюсь віт.
І плине час білим птахом в чисту голубінь. Чому це нас роз’єднала тиха далечінь? Скажи чому на твоїх устах є тінь журби? Тому одну залишив для мене ти.
Те відлуння, твоє серце б’ється, воно спішить далеко в світ. Стихли кроки та не стихло серце, роздає у брід.
І плине час білим птахом в чисту голубінь. Чому це нас роз’єднала тиха далечінь? Скажи чому на твоїх устах є тінь журби? Тому одну залишив для мене ти.
Скажи чому на твоїх устах є тінь журби? Тому одну залишив для мене ти.