Ой летіла птаха Ой летіла птаха,тай над чистим полем, Квітку в позолоті,згадувала з болем, Ой раділа птаха,що вже має волю, Що зустріла в небі,синьооку долю.
Журавель відразу,в птаху закохався, Він її красою, довго милувався, Цілувались птаха,з милим у калині, І світились щастям,очі журавлині.
Та впіймали птаху,сильні чужі руки, Віддали у розпач,болю і розлуки, Билась в клітці птаха,крила поламала, А на ранок піснею,бідна птаха стала.
Журавель за нею,плаче і сумує, Вже його від болю,ніщо не врятує, Склав у небі крила,впав на землю важко, Ой пробач мені,моя люба пташко.
Й досі плаче вітер в тім краю далекім, Пісню цю на крилах,принесли лелеки, Журавлина доля,ніби сестра рідна, Журавлина доля,на мою подібна.