(М. Свидюк) П. Гнатенко - Другові | Текст песни

• Тексты песен
• (М. Свидюк) П. Гнатенко
• Другові

«Другові»
М. Свидюк
1 куплет
Коли настане листопад, останнє листя зронить сад,
І вітер в безсонну ніч навіє тугу.
Неначе з глибини ріки спливуть із пам’яті роки,
Я пригадаю залюбки старого друга.

Приспів:
Друг – моя розрада, друг – моя опора,
Ділим з другом навпіл ми втіху й горе,
Вірний друг не зрадить, я це добре знаю,
У годину не легку, виручає.

2 куплет
Повіє трепетним теплом, коли зберемось за столом,
І кануть в келиху вина усі турботи.
Згадаємо учителів, шкільних своїх товаришів,
Гортаючи без зайвих слів пожовклі фото.

Приспів.
3 куплет
Нема для дружби перепон, прохання друга - то закон,
Не роз’єднає доля нас на перехресті.
За друга стиха помолюсь, останнім хлібом поділюсь,
Підставить другові плече - то справа честі.
Приспів.


(М. Свидюк) П. Гнатенко еще тексты