Ой признайся моя доню, Де гуляла до зорі? Я стояла під вербою Вислухала солов'їв. ти мені розкажеш дочко, Де до ранку ти була! Заблукала у садочку, І до хати не дійшла.
Ой признайся мені рідна, Де гуляла ти одна? Бо не спала я до світла, І чекала край вікна. Хто тебе моя дитино Аж до ганку проводжав? То матусю тихий вітер Мої плечі обіймав.
Ой матусю ти не сердся, І за прутом не іди. Розтривожив моє серце Гарний хлопець молодий. Цілував мене так ніжно, І надвечір прийде знов. Розцвіла неначе вишня У душі моїй любов!