Я не хочу більше знати, хто ти є насправді, Я не бачу правди у твоїх очах. Я не розумію, як ти можеш так жити, Себе не любити. Любові вже нема.
Я сказати не можу ані слова, Наша мова – спілкуємось по SMS. Ти пробач мене, любий, твої очі… Та їх бачу я в останній раз.
Я не хочу більше знати, хто ти є насправді, Що скриваєш ти, що лежить на серці. Сонце тихо посміхнеться, Біллю віділлється... у твоїх очах, А літа немає!
Скільки болі та страждання Ти мені даєш, тільки необхідність віддаєш. Але я вважав тебе за ту єдину Людину у моєму серці!
Як мені зробити, щоб ти мене пробачив?
Я не хочу більше знати, хто ти є насправді, Що скриваєш ти, що лежить на серці. Сонце тихо посміхнеться, Біллю віділлється...у твоїх очах А літа немає, немає, немає! Там літа немає, там літа немає!
Я не хочу більше знати, хто ти є насправді, Що скриваєш ти, що лежить на серці.
Сонце тихо посміхнеться, Біллю віділлється... у твоїх очах, А літа немає!
У твоїх очах, у твоїх очах Правди там немає! Правди там немає