Ніч не спить і знову в моїх очах тільки кам'яне небо. Ніч болить, як я один зможу бути без тебе. Не сумуй, твої сльози мені наче в рани стікають. Вилікуй, моє втомлене серце навіки зникає.
Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі. І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає! Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі. І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!
Ніч мине, і ранок залишить нас в холодній постелі. Обійме крижаний дощ серед палкої пустелі. До весни залишається час, все не так безнадійно. Я бачу сни, я залишаюсь там, я залишаюсь в них.
Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі. І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає! Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі. І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!