ЯК зараз мені прикро, про це розкажу тихо, Назад не повернути і пройдених років. Лише морщинок більше, які проклали світ свій, На доброму обличчі у дорогих батьків.
Лиш ви одні не зрадите, Лиш ви одні порадите, Як завжди пожалієте, Бо все ви розумієте. Шкода, що ми не разом Усе минає з часом, Я знаю, що бажана , Я ваша не слухняна.
Чи вдень чи серед ночі я бачу добрі очі, Які в житті побачили і радість і біду. Та хоч на скронях сиво - це личить вам на диво, Бо ви найкращі і світі - це кожному скажу.
Пишалась і пишаюсь, як сонцем зігріваюсь, Лише одною думкою про вас, мої батьки. Лиш ви одні не зрадите, лиш ви одні порадите Як завжди зрозумієте, бо найдорожчі - ВИ!