А в горах синіх десь серед трав, Там соснам пісню вітер співав, Там стояв гуцул, гірко ридав, Своїй дівчині він так сказав: "Чому не хочеш мене любити, Чому не хочеш зі мною жити? Тобі клянусь я, що не покину, І буду вірний аж до загину!"
А його мрії вітер розвіяв, Що бідний гуцул вірив і мріяв. Він чує голос - "Забудь про мене, Лиши в спокою, я не для тебе..." А в горах синіх десь серед трав, Там стояв гуцул, гірко ридав, Будьте прокляті ті карі очі, Ті карі очі, серце дівоче...