І коли залишилася зовсім сама, І коли вже здається — світла нема, Коли небо твоє на колір чужим стає, Ти б виводила лінії знов на руці, Впізнавала б надію в кожнім лиці, Малювала б на склі вогонь — І розбила б скло.
Не бійся жити — світ для того,щоб любити, Сонце, дощ і вітер, Небо, зорі, квіти... Все для тебе, А ти не бійся жити, Сонце, дощ і вітер, Небо, зорі, квіти, Світ для того, щоб любити тебе.
Ти ішла по межі, Ти ішов по межі, Тільки знай: ніхто тобі не чужий, І рука у руці — назавжди твоє тепло. І не можеш тепер лишитися там, Де читаєш мої слова по губам, Повертає тебе назад моя любов.
Не бійся жити — світ для того, щоб любити, Сонце, дощ і вітер, Небо, зорі, квіти... Все для тебе, А ти не бійся жити, Сонце, дощ і вітер, Небо, зорі, квіти, Світ для того, щоб любити тебе.
Ти у серці своїм — тамований стук, Ти на дотик, як спалах, навіть на звук, Ти вже майже летиш — відкрите вікно давно. Розбивається ніч, ламається час, Ти гасила вогонь — не згасла свіча, І не бійся — любов тепер береже тебе.
Не бійся жити — світ для того, щоб любити, Сонце, дощ і вітер, Небо, зорі, квіти... Все для тебе, А ти не бійся жити, Сонце, дощ і вітер, Небо, зорі, квіти, Світ для того, щоб любити тебе.