Вереснева смаглява пора, Наче небо, прозориться днина І до школи біжить дітвора, Веселіє моя Україна. Земле рідна, колиско життя, Ти моє чебрецеве дихання, Тут під сонцем розквітли чуття, Як під серцем квітують жадання!
Приспів: Для мене добрий сміх – То дзвін життя, Щоб усміхались мати і дитя! Для мене сміх – то чисте джерело, Щоб веселіше у житті було! І, звісно, сміх – то наша доброта, Нехай світліють душі і літа!
Поміж вербами сива ріка Разом з небом і сонце купає І дитяча ласкава рука, Мов пелюсточку, гілку торкає. Як життя, ти мужній і зростай, Я ж води принесу із криниці. А без тебе збідніє наш край, Засумують і квіти, і птиці.
Приспів.
І, звісно, сміх – то наша доброта, Нехай світліють душі і літа!