За горами Карпатами, сонечко сідає Мене легінь буковинський з дому викликає. Вийди, вийди, моя любко, най твій голос чую. Покажи ми своє личко, най йго поцілую.
Буковино, буковин, казка гір і полонин, Пісня моя хай летить повсюди. Буковино-Чернівці, файна дівка на лиці, Хто її побачить, враз полюбить.
Мені мати говорила, що є в лісі дики, Що би"м пізно не ходила з тобов на музики. Не боюси легінику, темненької ночі, Лiш боюси, що обдурять, твої карі очі.
Темна нічка вже ясніє, скоро прийде ранок. А мені ти не вповідав ще всіх обіцянок. Я потішуся з тобою, але розум маю, Якщо любиш, завтра прийдеш, а я подумаю.