1.Там далеко при долині, де чудовий край, Змайстрував мені сопілку майстер-дивограй. Щоб всі гори любували, щоб всі ріки хлюпотали, Щоб розквіт чудовий край – ти, сопілко, нам заграй.
П-в: Ой сопілко-чарівнице, грай, грай, грай. Хай полине співаночка понад гай, Хай тумани розійдуться, хай всі друзі тут зійдуться – Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй.
2.Я сопілку мальовничу у руках несу, Співаночку свою рідну в серці збережу. Щоб зуміли всі любити і в любові тільки жити – Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй.
П-в: Ой сопілко-чарівнице, грай, грай, грай. Хай полине співаночка понад гай, Хай тумани розійдуться, хай всі друзі тут зійдуться – Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй. Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй… Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй… Ой сопілко-чарівнице, грай, грай, грай. Хай полине співаночка понад гай, Хай тумани розійдуться, хай всі друзі тут зійдуться – Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй