Марцеліна Дічева - Восени | Текст песни

• Тексты песен
• Марцеліна Дічева
• Восени

Знаєш, я не люблю осінніх
ранків.
З холодним,першим подихом,
встаючи,
із поспіхом збиратися,ковтаючи гарячу
каву.
Обпікаючи середину,щоб хоча б трішечки
зігрітися.
Вдягаючи пальто і теплий в'язаний
шарф,
спішити по своїх щоденних
справах.
В метушні вітатись із чужими
людьми,
шукати нові вулиці,рахувати сірі
поверхи.
Восени,коли настрій зупиняється на позначці
"нуль",
ти стаєш інертним, рівень сангвініка по похилій прямує
вниз.
Змінюєш свої треки в плейлисті, бажаючи підібрати щось під
себе,
те, що буде гріти душу весь
день.
Що остогидне вже до першої зупинки
маршрутки,
те що співатимеш в уяві до останньої свідомої
думки.
Інколи,це настільки божевільно вслухатись в
текст
з параноєю:"знову про мене..." або "викапана я" .
Тоді ти не чуєш всієї чарівності
музики
і не вловлюєш й частини пісні, бо твій
розум
застрягає на одній схожій лінійці і осягнути все
інше для тебе поза межами
реальності.
Чомусь така депресія лише
восени,
коли без зупину лиють шквальні
дощі,
коли брудом стікають нові
черевики,
наче й душа.Твоя душа, чому вона настільки заплямована
восени?
Вона не лише віддає,але й всмоктує,наче
печінка
всю жовч,негаразди, й гіркі образи,без функції
"фільтратора"
Лізе в кожну суперечку,доказує свою
доречність,
не помічаючи свого суперника,
який так гарно пасує до її нестерпного
характеру.
Осінь має очі-хамелеони,в них відбивається
райдуга:
темно-багряний колір кленового
листя,
золотий відблиск сонця і теплий відтінок чаю
Каркаде,
а також гірчичний та зимний колір
багнюки ,
криштально-синій колір
зливи і докору.
Восени ламаються мрії,згоряють крихкі
мости.
Восени ми плануємо помсту,руйнуємо долі, робимо кроки
в прірву.
Восени, вже давно не рятують фільми,плед і гарячий чай з
медом.
Восени...ми корчимо сильних,недоступних й
незламних.
Пігментуємось в хитро-рижий, як руда
лисиця,
нишпоримо в своїй норі,залягаєм
на дно,
чекаємо на кращі часи,
малюємо чисті, білі
листи.
А влітку, щоночі, мрієм про щось дивовижне,
в яскравих,гарячих відтінках,про
листопад,
про палюче кохання і непорушну вірність,
яка тріщить по швах при першому ж північному
вітрі.
Не вірте в осінню казку. Це все лише красива маска
Зазирайте по-менше вглиб.

#Марцеліна#Дічева

Марцеліна Дічева еще тексты