Ой вербо, вербо, де ти росла,
що твоє листячко вода знесла?
Ой знесла, знесла тиха вода,
а я молода, як ягода.
А я молода, як ягода,
не іду заміж за рік, за два.
А іду заміж аж п’ятого
за того п’яницю проклятого.
Ой кажуть люди, що він не п’є,
а він щодня з корчми іде.
А я молода – проти нього,
несу таляра золотого.
Несу таляра золотого –
викупить коня вороного.
Не раз, не два я викупляла –
крізь віконечко утікала.
В темнім садочку ночувала,
різних пташечок наслухала.
Соловей каже – тьох-тьох, тьох-тьох –
сипляться сльози, як той горох.
А зозуленька – ку-ку, ку-ку –
нащо я терплю таку муку...
Ой вербо, вербо, де ти росла,
що твоє листячко вода знесла?
Марія Бурмака еще тексты
Другие названия этого текста
- Марія Бурмака - Ой Вербо,Вербо 1 (0)
- Церковний хор ''Видубичі'' - Ой вербо, вербо (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1