Ой тяжкая, ой тяжкая домовина, а червоная китайка, мов калина... А червоная китайка - Україна... Ой тяжкая, ой тяжкая домовина...
Лиш вишневий цвiт шляхи курнi вкриває й рушники в пiвнях червоних аж кривавлять... Ой, були пiснi веселi тай немає, лиш вишневий цвiт шляхи курнi вкриває...
Ген, з-за лiсу, з-за дiброви гайдамаки -Ми розвiєм чорне горе дрiбнiш маку... А в руках дзвiнкi шаблюки та домахи... Ген, з-за лiсу, з-за дiброви гайдамаки...
Хто сказав, що з нами Батька вже немає? А чия ж то кобза буйно виграває, i до нас його словами промовляє? Хто сказав, що з нами Батька вже немає?..
Ви не вiрте, ходить, ходить помiж людьми, а в трунi не прах - ножаки обоюднi. Тай пропали, тiльки голос не забудьмо... Ви не вiрте, ходить, ходить помiж людьми.