Говорила мати у літа далекі,
Що мене на крилах принесли лелеки.
Не сказала сину в золотий свят-вечір,
Що вони лишили й доленьку лелечу.
А як чула клекіт, завмирала в полі:
Принесіть, лелеки, нелелечу долю,
Принесіть, лелеки, нелелечу долю.
Плинуть хмари сині, сині хмари й сірі,
Жаль мені, що нині я в лелек не вірю.
А як заклекочуть - лину в небо чисте,
Повернутись хочу у своє дитинство.
Поклонитись полю на чотири боки
За лелечу долю й пережиті роки,
За лелечу долю й пережиті роки.
Марія Лелека еще тексты
Другие названия этого текста
- Марія Лелека - Лелеча доля (1)
- Ірина Рижук - Лелеча доля (0)
- †Vz†Марія Лелека - Лелеча доля (0)
- СОШ 45 РОТАРЬ К - Лелеча доля (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2