Викопав я з татом у дворі криницю, Край куща калини, в тіні яворів. Хай пливуть над нею зорі-зоряниці Й лине мелодійний соловїний спів.
Приспів: Криниченько, криниченько, Твоя вода як кришталь. Як вино вона іскриться І зніма тугу й печаль. Криниченько, криниченько, Світлий спомин юних літ. Вода твоя хай святиться Й вабить око дивоцвіт.
Вже давно у вічність відійшов мій тато, Та цвіте калина пянко на весні. Той далекий спомин бережу я свято І криницю бачу часто у вісні.
Приспів.
Заросли дороги у мій край далекий, Та стоїть криниця в тіні яворів. І будують гнізда на стовпах лелеки, Й чути любий серцю соловїний спів.