Знаєш, коли ти ішов, Я стояла отут божевільні чотири хвилини. Потім дістала з кишені, відкрила Свої заляпані соусом крила На них записала останні новини Про те, що насправді ти – зовсім не Бог, І твоїх гріхів стане на двох. Ти – трохи холодний, а зазвичай Такі люблять каву, а я – чай.
Приспів: Але мені подобається, як ти ідеш. (4р.)
Знаєш, чотири хвилини – це більш, ніж достатньо, Щоб щось народилось, а потiм не стало.. Просто коли ти зник за стіною, Я раптом збагнула: комусь за спиною Твоєю так само. Підозрюю, в тебе звичайне ім’я, І нею ніколи не стану я. В тебе хриплий бас, а такі найчастіше Наспівують джаз, а я – щось інше.