Сама не подумала, нащо - пішла і забувши про літо. Не вернусь я більше нізащо. Поверну назад усі квіти... Літала, не думала в безвісті - чекала повернення раю. Сумними думками тверезості. П'яніла від чорного чаю.
Приспів Ще так далеко до зими і до морозів. Навіщо спомини сумні, навіщо сльози. Ще так далеко до весни або до літа. І може хтось, але не ти... Подарить квіти.
Жодної битви не виграла - кохання з війною зрівнявши. А я сама себе із дому вигнала. У душу нічого не взявши. Такого чудового літа, давно вже у мене не було. Цілий світ хотів мені подарити, а я його просто не чула. Ти цілий світ хотів мені подарити, а я його просто не чула.