Я зробила помилку. На хвилину відволіклась. Тепер повинна я страдати завжди.
Вина, як звір жорстокий,клонить За спиною тихо крадеться. Коли прийде кінець отим диким страданням?
Чи я шукаю правди, Чи, може чекаю я момент? Божевільний парадокс в куток заганяє.
Можливо мушу я, іти , шукати Поки ще не пізно, Бо скоро стану їх маріонеткою.
Приспів:
О. як давно Мій син попав в обійми тих злих духів, Що розводять по світу хаос. І з того дня Цю дурну, наївну пісню я співаю. Твоя мати вже божевільна...
Куплет 2:
Цей світ не буду чіпати, Бо в тому вже нагрішила. Але ніби змією приклика до себе.
Наївну усмішку, добрий погляд. Не забуду. Хай з вами, та не я, змішались разом...
Я доказую - вбита. Та вбивство не підтверджено. І що вже сталося з моїм синочком?
Та крутиться усе, немає відповідей на питання. Пробач, малий, завжди мала бути поруч.
Приспів:
О. як давно Мій син попав в обійми тих злих духів, Що розводять по світу хаос. І з того дня Цю дурну, наївну пісню я співаю. Твоя мати вже божевільна...