Свою пісню небо грає, запалився небокрай. Покотився по долині грім гарматою у спину. І виблискуюють калюжі, в тих калюжах мертві душі Відбиваються, сміються із мене.
Загорілася калина, з нею мова солов"їна, Ті чорти виносять мозок своїм бісовим психозом. Знов виблискуюють калюжі, в тих калюжах мертві душі Відбиваються, сміються..
Народилася дитина у холодних темних стінах, Із хрестом перед очима і заплакала вона. Знов виблискуюють калюжі, в тих калюжах мертві душі Відбиваються, сміються..
І зійшлись спина до спини Боги, Люди і тварини Проти пекла і чортів. І виблискуюють калюжі, в тих калюжах мертві душі Тихо плачуть, не сміються..