Я продаю квитки на магів і на мімів, я коло входу став з ключами, мов Петро. О діти передмісті, з устами херувимів! Шатро — мов помаранч. Приходьте у шатро!.
Ми йшли пісками міст, мов митарі за митом, обсипані зірками й пухом із тополь, наповнивши завулки світлом і блакитом, скоривши Неаполь, Марсель і Леополь.
Директор цирку — йог і екстрасенс Ананда (мов еполет, сидить на ньому скарабей). Він — заклинач рослин, і світляна троянда, неторкнута й німа, росте з його грудей.
Цукрова вата — харч для янголів і птаства, мов кокони Коканду, мов паволока хмар — для приміських дівчат яка солодка пастка, аж світиться із них жадання, мов ліхтар…
О діти злих часів, посіяні в огромах пастуших пустирів, де рейвах відлунав!.. Приходьте у шатро. Один-єдиний помах — і душі заясніють, як терен із канав…