о, панно інно, панно інно!
я — сам. вікно. сніги…
сестру я вашу так любив —
дитинно, злотоцінно.
любив? — давно. цвіли луги…
о, панно інно, панно інно,
любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
сніги, сніги, сніги…
я ваші очі пам'ятаю,
як музику, як спів.
зимовий вечір. тиша. ми.
я вам чужий — я знаю.
а хтось кричить: ти рідну стрів!
і раптом — небо… шепіт гаю…
о ні, то очі ваші. — я ридаю.
сестра чи ви? — любив…
/
павло тичина.
1915
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1