Я підношусь – піді мною ці роззявлені роти Депутація з оркестром, ґенерали і хорти Дві нажовто вбрані дами, ліліпут уже й не видко Кароліни, кармелітки, кармельки, малолітки З маґістрату, з комітету, з патронату, з апарату І якісь іще цивільні, добре б кинути ґранату І дрижить. як від орґазму мій живий фанерний змій, Боже мій, незрозумілий рідний краю мій
Я міг би скинути бомбу, я міг би сіяти жито, А я залетів на хмару – і там лишився
Я підношусь - піді мною рушила немов ґалєра Ця Галіція голодна і прекрасна, як холєра. Церква, біржа і цукерня, сто дахів і двісті веж, Блідо світяться копальні бідні кості теж. Рани райдуг і родовищ, виразки пожеж. Іграшковий рідний краю, ти куди пливеш?
Я міг би скинути бомбу, я міг би сіяти жито, А я залетів на хмару – і там лишився
Я підношусь – піді мною ці роззявлені роти Депутація з оркестром, ґенерали і хорти. Я підношусь - піді мною рушила немов ґалєра Ця Галіція голодна і прекрасна, як холєра. Я підношусь понад гирла і ґуралень чорні жерла, Понад вицвілі зарінки і торговища на глині, Понад птаства каравани, державні, янголині. Як горить Говерла!
Я міг би скинути бомбу, я міг би сіяти жито, А я залетів на хмару – і там лишився