Мертвий Півень - Трубач (Лемберзька катастрофа...) | Текст песни

• Тексты песен
• Мертвий Півень
• Трубач (Лемберзька катастрофа...)

З отого дня суремного, як завалився ратуш,
усе навіки зважене і вписане в архів:
"Понесено у людности не так велику втрату:
погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників".

Маленька апокаліпса на ринковому пляці:
з розпуки позіхнуло трагічне місто Львів,
мов гер таємний радник над аркушем реляції:
один трупач, твох шофнірів, кількох ропітників.

Зібрали вдовам на свічки, а матерям на ліки.
Дітей забрали в інтернат на вулицю Сиріт.
На поминках буяла чернь і мандрівні каліки
і гупав куксами о брук увесь калічий рід
(і кожен чесно їв, і пив, і плакав як умів:
погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників).

Поховані під вежею, вони ввійшли в комори,
де світло мре і твердне кров, де вже не чути з тьми,
як на майданах і в шинках реве житейське море.
Там інше світло – і воно біліє над кістьми.
Вони зійшли в підземну хлань, немовби в інше місто, –
їх не любили на землі й забули серед хмар.
Ішов попереду трубач. Він дув натхненно й чисто –

так ніби не трубу тримав, а вогняний ліхтар.
Коли ж посмертні очі в них зітліли, мов одежа,
Вони злягли на дно камінь – плече коло плеча,
Лиш не вгавав, як джерело, і виростав, як вежа,
Таємний і хрипкий сигнал – відозва трубача.

Мертвий Півень еще тексты